Чорнобиль - це наш біль і пам"ять...

Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік. Це солов’їна опера, Ла Скала! Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь. Тут ті бузки проламують тини. Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки. Жив-був народ над Прип’яттю — і зник. В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник.