…і мовчки сотня непокорених героїв відходила у чисті небеса, і погляди знесилених мільйонів дивились вслід братам, батькам, синам; у темне небо по руках в відкритих трунах до світу кращого крізь сльози матерів, не буде прощення убивцям й нам не буде, коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив, хто не дістався правди, оступившись на півкроці, хто згас за нас, недотягнувши до весни, тримає курс у небеса славетна сотня, землі своєї упокоєні сини. Горять серця, палають вільні душі, зійшла зоря, гряде нове життя, герої не вмирають, кличуть нас на барикади, і хай прийме тіла їх мерзла ще земля, витає дух нескореної волі, гримлять щити, молитви і пісні, рядами рівними між нас ідуть герої, усі, хто голову поклав в ці темні дні.
Comments